Тема. Література
рідного краю. Світ жіночої поезії краю
( ТворчістьГалини
Берізки, Катерини Барановської, Марини Джус)
Життям нелегким Жінка йде,
Хода стрімка, душа чутлива.
Любов у серці в світ несе,
Й наперекір всьому – щаслива!
Світлана Наконешна
Мета:
розкрити поетичний світ митців Гайворонщини; формувати творчі здібності учнів;
розвивати образне мислення, вміння аналізувати
поетичні твори; учити знаходити істину, висловлювати власну думку,
виявляти пошуково – дослідницькі
здібності; виховувати любов до поезій, зокрема до поезій рідного краю, бажання
глибше знати його історію, культуру.
Обладнання:
збірки поезій Галини Берізки, Катерини Барановської, Марини Джус, малюнки юних
художників, портрети письменників рідного краю, презентації життя і творчості
поетес, план аналізу поезій, схема « візитна картка письменника», схема «
Сучасна українська жінка».
Форми роботи:
розповідь учителя, бесіда, хвилини поезії, презентації учнів.
Хід уроку
І.
Організаційна хвилина.
ІІ.
Налаштування на урок.
Учитель.
Звертаючись одне до одного по черзі, вам
необхідно завершити вислів :
«
Привіт, рада тебе бачити…» Необхідно сказати щось приємне, але обов’язково
щиро,відверто.
Учениця.
Ми раді зустрічі з вами.
Учитель.
Ви простягли мені та одне одному руки, відкрили серце. Тож можемо розпочинати
урок.
ІІІ.
Мотивація навчальної діяльності .
-
Поясніть, як ви
розумієте слова Світлани Наконешної про жінку ?
-
Яке призначення жінки
на землі?
-
Кого зображено на
репродукціях?
-
Яке життя було у цих
людей?
-
Чи хотіли б ви бути
схожими на них?
-
На дошці виставка
репродукцій картин із зображенням жінок( княгині Ольги, Ліни Костенко, Лесі
Українки).
Учитель.
«Вже сам вигляд жіночої фігури показує, що вона не призначена для великої праці
– ні духовної , ні тілесної. Вона відбиває обов’язки життя не дійсним, а
страдницьким чином: муками пологів, піклуванням про дітей, покорою чоловіку,
для якого вона має бути терплячою і підбадьорливою подругою. Вона не створена
для вищих страждань, радощів і могутнього прояву сил; її життя має проходити
спокійніше, м’якше, ніж життя чоловіка, не стаючи власне від цього щасливішим
чи нещаднішим». Такої думки про слабку половину роду людського дотримується
німецький філософ Артур Шопенгауер, який
вивчав природу і звичаї протилежної статі.
Яка
ж за своєю природою українська жінка? Чи відповідає вона шопенгауерському
взірцеві?
Історик.
Українські
жінки. Вони були не лише дружинами високопоставлених осіб із князівських родів,
шляхти та козацької старшини, а й самі були політиками, ученими, митцями. Мало
того, протягом всієї історії України
немало з них в культурно – освітній, політичній, і навіть військовій діяльності
не тільки не поступалися перед чоловіками, а й перевершували їх. Але завжди на
різних життєвих шляхах українська жінка стояла на боці милосердя, несла велику
любов і сімейне тепло. Уособлює в собі не тільки високу культуру, а й безмежну
сердечність, чулість.
Літературознавець.
Ці
риси українка – русинка пронесе через
всі лихоліття і бурі, на які так щедра наша історія. Визначна поетеса Олена
Теліга у ХХ столітті підтвердить це.
Не зірвуться слова,
І у руці перо не зміниться
на спис.
Бо ми лише жінки.
У нас душа – криниця,
З якої ви п’єте:
Змагайся і кріпися!
ІV. Мета уроку.
Учитель.
Сьогодні на уроці ми поговоримо про призначення жінки на землі, про роль жінки
- поетеси ; зробимо аналіз збірок поетів – земляків.
Поетеси
Гайворонщини? Які вони? Чи схожі на
героїнь нашої історії? Чи просто жінки, слабкі і ніжні?
Бесіда.
-
Пригадаймо, кого з
поетів – земляків ми вже знаємо?
-
Які твори ми називаємо
ліричними?
-
На які жанри
поділяється лірика?
-
Які види ліричних
творів ви знаєте?
-
Надамо слово нашим Біографам
та літературознавцям – дослідникам творчості поетів – земляків.
Слово літературним критикам , які
охарактеризують провідні мотиви творчості поетес.
V.
Вивчення нового матеріалу. ( за методом
« Навчаючи – учусь»)
(Учні готували повідомлення за
планом , хоча могли творчо їх змінювати (додаток №1)).
1.Захист презентації першої групи(
Додаток №2).
Юні художники представляють на суд однокласників
малюнки до творів.
Учитель.
У Володимира Наконешного є вірш - присвята Галині Спиридонівні, який дуже точно
описав цю тендітну жінку . Декламування
поезії напам’ять (Додаток №3).
2.Аналіз поезії ( Додаток №4).
3. Захист презентації другої групи «
Життя і творчість Катерини Барановської»( додаток № 5).
4.Декламування поезій напам’ять .
5.Аналіз вірша.
6.Юні художники представляють на
суд однокласників малюнки до творів.
7. Захист презентації третьої групи
« Життя і творчість Марини Джус»
Декламування поезій напам’ять .
Аналіз поезії.
Юні художники представляють на суд
однокласників малюнки до творів.
Х.Підсумки
уроку.
Учитель
. 1.Бесіда.
-
Як ви гадаєте, про кого написаний епіграф до сьогоднішнього нашого уроку?
-
Чому ви так думаєте?
-
Чи легке життя у наших поетес?
- Що вразило найбільше?
-
Як ви гадаєте, попри все , чи щасливі героїні нашого сьогоднішнього уроку?
Тож
підсумуймо все сказане за допомогою наступної вправи.
2.
Колективне складання інформаційного грона « Сучасна українська жінка».
(
Додаток №
ХІ.
Домашнє завдання.
1.Вивчити
напам’ять вірш(на вибір).
2.Скласти
сенкан до слова «Жінка».
3.Написати
міні – есе « Дозвольте запитати, авторе»
Додаток №1
Схема
« Візитна картка письменника»
(використовується для вивчення творчості
письменників)
1.
Прізвище, ім’я , по
батькові.
2.
Рік , місяць,число, місце
народження.
3.
Сім’я, дитинство.
4.
Навчання, друзі,
знайомі.
5.
Погляди.
6.
Збірки.
7.
Створення сім’ї.
8.
Останні роки життя.
( За бажанням учні можуть творчо
підійти до вивчення творчості митця, тоді серед можливих розділів можуть бути:
життєві захоплення і вподобання, риси характеру, життєве кредо, псевдоніми (якщо є),біографічні знахідки, улюблені
мистецькі твори та інші).
Додаток №2
Презентація
першої групи
на
тему: «Поезіє! Життя мого святиня,
Ти
міць мені давала в боротьбі…»
Для невмирущих духом я-
Безсмертна. Для вільних духом
Я – жива.
Галина Берізка
Біографи.
Життєвий і творчий шлях Галини
Спиридонівни Берізки
(
Шарандак – Бровченко)
Народилася в селі Могильному Гайсинського
повіту Подільської губернії 17 вересня 1920 року в сім’ї вчителя – скрипаля,
диригента шкільного та сільського хору Спиридона Карповича Шарандака та Ганни
Аркадіївни Бахталовської.
Батько господарював,крім роботи в школі,ще й
на землі. Тоді маленька дівчинка полюбила і землю, і степ, і пасіку,і
селянський клас, який став для неї найсвятішою , найпоетичнішою частиною
суспільства.
Галина
була другою дитиною у родині. « У 4 роки навчили читати і писати. Згодом
прочитала багату серію книжок для початкової школи – твори для молодшого
шкільного віку»,- пише Берізка у своїй автобіографії.
У
шестирічному віці пише листи до батька, який вчителював на Вінниччині, 5-6
сторінок, описувала красу природи,господарство, враження від прочитаних книг.
З
десяти років збирає свої віршики в саморобні книжечки.
Пройшла
арешт гестапо у 1943 році, дивом вдалося оминути розстрілу.
У
1946 році арештована Одеським обласним відділом НКВС як буржуазну націоналістку
та зрадницю. Приречена до 10 років концтаборів у Сибірі.
Та
не скорила влада вільну духом людину, не зуміла поставити на коліна.
Жила
і працювала у місті Норильську.
Повернутися
на Україну дозволили лише у 1956 році.
Повернулася на рідну землю з чоловіком та маленьким сином.
У
рідному селі працює вчителькою української мови та літератури.
У
1960 році вперше друкуються твори в « Літературній Україні».
В
останні роки пише мало. Всі турботи про
долю України та молоді.
Літературознавці.
1.
Добрі люди допомогли видати першу збірку
поетеси у 1997 році , яка має назву «Час каміння збирати» ( тут вміщено добірки
двох авторів – Галини Берізки, Антона Шевченка. Добірка Галини Берізки має
назву
« Недоспалені листи» .
У 2000 році Галина Спиридонівна
Берізка у свої вісімдесят вступила до Спілки письменників України. У тому ж
таки році вийшла друга збірка
« Вибране» ( Вірші різних років).
2. Наступна
збірка – « Сакраменто». Перед нами постають герої важкої долі, політичні в’язні
сибірських таборів. У багатьох оповіданнях простежується автобіографічні
сюжети.
Володимир Коломієць,редактор
книжки , пише : « Читаються оповідання дуже легко, але такий смуток проймає
душу за цвіт нації, що кинутий у застінки таборів!»
3. Дмитро
Головко доповнює : « І зверніть увагу, ніхто з в’язнів не принижується, не
вислуговується, не падає на коліна перед несправедливістю. Своєю свободою,
власним життям жертвують, щоб врятувати товариша чи подругу».
Додаток
№3
Володимир
Наконешний
Галині
Спиридонівні Берізці (Бровченко -
Шарандак)
Історія
– минулих літ життя,
І
їй не буде забуття.
Всі
створюють її з любов’ю:
Одні
душею, інші кров’ю.
Історія
поді,любові, віри і надій.
Хоч
заздрить не люблю,
Та
свого Господа молю,
Щоб
вірші міг, як Ви, писати,
Й
душею чистою сприймати
Реально
все, що є в житті.
Щоб
допомогли усі святі
Любити
край свій, так , як Ви.
І
працювати до снаги,
Щоб
так, як Вам, було про що
згадати.
Я
вас люблю, моя Ви мати.
Мій
особистий Вам уклін.
Додаток №4
Презентація
другої групи на тему :
«
Моя Доля – Сестра Печалі –
Повінчалась із смутком навіки»
« Я є тому, що є сльоза і сміх,
мороз і спека, лють і радість щира!»
Катерина
Барановська
Біографи.Життєвий
і творчий шлях
Катерини Іванівни Барановської (
Бельбурт)
Народилася
в сім’ї колгоспників Кіку Івана
Несторовича і Бельбурт Матрони Олександрівни 6 грудня 1954 року.
У
1972 році закінчила Гайворонську школу № 1, у 1978 – факультет журналістики
Київського державного університету імені Т.Г.Шевченка, ПІЗНІШЕ – ФІЛОЛОГІЧНИЙ
ФАКУЛЬТЕТ Кіровоградського університету
ім. О.С.Пушкіна.
Працювала
у районних газетах Кіровоградщини, Одещини. Потім учителювала у Вікнинській
середній школі імені Микити Годованця. Трудилася у багатотиражці
Кіровоградського педінституту, у Київському рекламно – видавничому центрі «
Орбіта» і Міжнародному центрі психотерапії А.М.Кашпіровського.
Літературознавці.
1.У 1996 році побачила світ перша збірка Катерини Барановської « Холодно
мріям», присвячена батькам поетеси.
У
2000 році – поетична збірка « Далекі береги».
У
2005 вийшла друком книга «Господня воля на ваше зцілення», в якій Катерина
Іванівна ділиться досвідом як цілителька, адже вона лікує з успіхом соками та
травами, масажами безлічі хвороб. Книга « Перед тобою , Господи» теж вийшла у
2005 році, присвячена талановитим людям Гайворонщини, в ній також представлені
художні твори письменниці.
Катерина
виросла на берегах Південного Бугу. Звідси , мабуть, її мрійливість, любов до образного слова. Читаєш її вірші – і
поринаєш у світ поетичних барв.
Тонкі
порухи думки й почуття не лишають тебе байдужим. Повідує іноді про сокровенне,
що можна довірити лише щоденникові. Поетеса пише довірливо, тепло.
Протиставляти дійсність бажаному – у характері її творчості. Згадаймо : « Я є
тому, що є сльоза і сміх, мороз і спека, лють і радість щира!»
У
збірці любов до життя, до рідної мови, до України, чистота і щирість людських
почуттів .
2.
Книжка « Далекі береги» є продовженням ліричної сповіді поетеси. Скільки в ній
пережитого, зробленого, повіданого.
Не
стає затишніше мріям і в цій збірці. Тут повно смутку, жалю. Але не пригасає
любов до людей, особливо до рідних. Зворушують посвяти батькам, учителям,
наставникам.
3.У
книзі, яка вийшла у світ 2005 року « Перед тобою , Господи» авторка
представлена як прозаїк. У збірці поєднано художні твори( нариси, оповідання,
замальовки) та документальні твори, які розповідають про відомих людей Гайворонщини.
Книга
має три розділи. У першому, який має назву « Майстри слова: в пошуках зоряного
інтегралу» вміщено розповіді про Учителів слова поетичного, колег – земляків по
перу, про тих, хто завжди поруч із Катериною Іванівною.
До
другого розділу увійшли матеріали нарисового характеру про людей, котрі були, є
і залишатимуться шанувальниками літературно – мистецької, художньої творчості
як такої. І поетичного слова зокрема. Завдяки їм побачила світ ця збірка.
«
Осіння мелодія» - третій розділ книги,
що містить прозові твори Барановської, сповнені відвертості, щирості, простоти,
життєвої правди, душевного неспокою і болю.
Додаток №4
Аналіз поетичного твору
1.
Вид поезії.
2.
Тема.
3.
Сюжет.
4.
Ліричний герой, хто
він?
5.
Ідейно – художній
аналіз .
Додаток № 5
Презентація
третьої групи.
Біографи.
Життєвий
і творчий шлях
Марини Дмитрівни Джус
Марина Дмитрівна Джус
народилася 23 червня 1950 року в м. Гайвороні в сім’ї залізничників. Батько –
Дмитро Гаврилович Горячев родом з Підмосков’я, працював слюсарем вагонного
депо. Мати – Кондрацька Аполлінарія Іванівна родом з с. Хащуватого, зустрілася
з чоловіком у м. Ленінграді, одружилися, війна розлучила . Зустрілися лише у
1943 році, переїхали на Україну. У родині було п’ятеро дітей, ніжно називав
батько Марину «мізинчиком», бо була найменшою. Навчалася у російській школі
№5.Чотири роки працювала у таборі « Артек», а з 1973 року живе і працює у
рідному місті Гайворон.
За
професією Марина Дмитрівна бухгалтер. А за способом мислення – митець. Має двох
синів.
2003
рік побачила світ збірка поезій « І слів буденних незбагненні чари». Вірші
друкувалися на сторінках районної газети.
Літературознавці. 289
віршів Марини Джус зібрані у збірці поет
« Я бігла за журавликом». Усі вони щирі,
душевні. Написані на високому художньому рівні.
Передає у віршах
любов до рідного краю, у яких людина і природа – нероздільні.
Пише
про своїх земляків, про ровесників батька, про ВЧД. Читаємо про репресованих
письменників, які сповнені громадською мужністю, філософією Життя.
Додаток №6
Схема « Сучасна українська жінка»

дружина
особистість
|
берегиня господин господиня
друг фахівець фахівець
громадський діяч
Підготував:
вчитель української мови та літератури НВК
"ЗНЗ
І-ІІ ст.. – ДНЗ" с. Мощене Поліщук Оксана Іванівна
Немає коментарів:
Дописати коментар