Зміни до Кодексу законів про працю України

Зміни до Кодексу законів про працю України

Автор – Тетяна Мойсеєнко, податковий консультант

Неочікуваними для багатьох стали зміни до трудового законодавства, а саме до КЗпП.

Розглянемо їх.

Оформлення працівника на роботу

Вже багато років поспіль стаття 24 КЗпП передбачає укладення трудового договору відомим усім способом: оформлянням наказу чи розпорядження керівника про зарахування працiвника на роботу. Більш того, трудовий договiр вважався укладеним i тодi, коли наказ чи розпорядження не були виданi, але працiвника фактично було допущено до роботи.

Все змінилось з 01.01.2015 року. До статті 24 КЗпП внесли неочікувані зміни, якими:

• Видалена норма, яка дозволяє допускати працівника до роботи без наказу чи розпорядження;
• З’явилась нова вимога щодо укладання трудового договору та допуску працівника на роботу:

«Працівник не може бути допущений до роботи без

1)      укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу,

2)      та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.»

Центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування – це державна фіскальна служба (податкова).

Отже, працівника не може бути допущено до роботи без повідомлення фіскальній службі про прийняття працівника на роботу.

Як буде здійснюватися таке повідомлення? В порядку, встановленому КМУ, якого наразі немає. Тому поки немає відповідної постанови від Кабміну, прийняття працівника на роботу проводиться у звичному порядку.

Після появлення очікуваної постанови від Кабміну ми підготуємо детальний коментар.

Звертаємо увагу, що ніяких повідомлень про звільнення працівників надсилати нікому не потрібно!

Описаний вище порядок допуску працівника до роботи (з наказом та повідомленням до фіскальної служби) зобов’язані виконувати не тільки звичайні роботодавці, але й роботодавці – фізичні особи – підприємці.

Натомість для роботодавців – фізичних осіб – підприємців видалили норму в кодексі, яка зобов’язує реєструвати трудові договори в центрі зайнятості (статтю 24-1). Отже, з 01.01.2015 року підприємці не реєструють в центрах зайнятості трудові договори з працівниками.

Про оформлення трудових книжок

До статті 48 КЗпП доповнили норму, яка зобов’язує роботодавців оформлювати трудові книжки на студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів, які проходять стажування на підприємстві, в установі, організації. Строк оформлення трудової книжки – не пізніше п'яти днів після початку проходження стажування.

Квота 5% на працевлаштування певних категорій

Статтею 196 КЗпП було передбачено бронювання на прийняття молодi на роботу i професiйне навчання на виробництвi. Практично ця норма вже давно застаріла і ніякий роботодавець на неї не звертав уваги.

Але відтепер у статтю 196 КЗпП внесли обов’язкове виконання 5-ти відсоткової квоти на працевлаштування соціально незахищених громадян. Саме така квота прописана і в Законі про зайнятість, діє вона з 2013 року.

«Для працевлаштування

• молоді, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах,
• звільнилася із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби (протягом шести місяців після закінчення або припинення навчання чи служби) і вперше приймається на роботу,
• дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб, яким виповнилося 15 років та які за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу,
• а також інших категорій осіб, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню,

підприємствам, установам та організаціям встановлюється квота відповідно до Закону України «Про зайнятість населення».

Інші категорії осіб, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, описуються у п. 1 ст. 14 Закону про зайнятість.

Фінансові штрафи за порушення трудового законодавства

Вперше в історії трудового законодавства з’являються фінансові штрафи за порушення трудового законодавства.

Замість фрази «Особи, виннi в порушеннi законодавства про працю, несуть вiдповiдальнiсть згiдно з чинним законодавством», яка довгий час було присутня у статті 265 КЗпП, з’явились нові умови щодо відповідальності за порушення законодавства про працю.

Фінансові штрафи, про які далі піде мова, це штрафи, які накладаються на розрахунковий рахунок роботодавця. До речі, ці штрафи накладаються не тільки на юридичних осіб, але й на роботодавців – фізичних осіб – підприємців.

Отже, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

• фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення – а це 36540 грн (якщо мінімальна зарплата 1218 грн.);
• порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
• недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
• порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених вище - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Штрафи накладає інспекція праці на підставі винесених постанов в ходу планової чи позапланової перевірки роботодавця. Виконання цих постанов покладається на Державну виконавчу службу. Саме вони будуть надсилати рішення про сплату фінансових штрафів.

Інспекція праці також має право виписувати постанови про накладання фінансових штрафів без перевірки, - тільки на підставі рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час.

Ну і у разі винесення рішення про оформлення трудових відносин з працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу, у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про нарахування та виплату такому працівникові заробітної плати у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у відповідному періоді без урахування фактично виплаченої заробітної плати, про нарахування та сплату відповідно до законодавства податку на доходи фізичних осіб та суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за встановлений період роботи. Відповідні доповнення з’явились у ст. 235 КЗпП України.